І знову про поруку та лізинг.
Ні Шевченківський райсуд м. Києва (суддя Піхур О.В.), ні апеляційний суд м. Києва, не вважали за необхідне застосовувати до правовідносин норми ч.4 ст. 559 ЦК України та обов'язкові правові позиції Верховного суду України.
Не допомогло навіть наявність у матеріалах справи повних текстів рішень ВСУ висновками, що були з виділені маркером.
Подана позивачем у справі касаційна скарга, ухвалою Вищого спеціалізованого суду від 08.10.2014р. була задоволена, рішення нижчестоящих судів скасовані, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна інстанція вказала, що "..при цьому установивши, що договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за договором фінансового лізингу, та що лізингодавець протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, який був змінений ним відповідно до п. 8.3.2, договору про фінансовий лізинг, не пред'явив протягом шести місяців вимоги до поручителя про виконання зобов'язання, суд дійшов передчасного висновку про те, що до спірних правовідносин не може бути застосовано положення ч. 4 ст. 559 ЦК України (правова позиція Верховного Суду України, викладена в постанові від 29 січня 2014 року у справі № 6-155цс13).
Можливо таким чином, ми привчимо суддів читати Закон.
Ні Шевченківський райсуд м. Києва (суддя Піхур О.В.), ні апеляційний суд м. Києва, не вважали за необхідне застосовувати до правовідносин норми ч.4 ст. 559 ЦК України та обов'язкові правові позиції Верховного суду України.
Не допомогло навіть наявність у матеріалах справи повних текстів рішень ВСУ висновками, що були з виділені маркером.
Подана позивачем у справі касаційна скарга, ухвалою Вищого спеціалізованого суду від 08.10.2014р. була задоволена, рішення нижчестоящих судів скасовані, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна інстанція вказала, що "..при цьому установивши, що договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за договором фінансового лізингу, та що лізингодавець протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, який був змінений ним відповідно до п. 8.3.2, договору про фінансовий лізинг, не пред'явив протягом шести місяців вимоги до поручителя про виконання зобов'язання, суд дійшов передчасного висновку про те, що до спірних правовідносин не може бути застосовано положення ч. 4 ст. 559 ЦК України (правова позиція Верховного Суду України, викладена в постанові від 29 січня 2014 року у справі № 6-155цс13).
Можливо таким чином, ми привчимо суддів читати Закон.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва 27.02.2014р. (скасоване).
Ухвала апеляційного суду м. Києва 05.06.2014р. (скасована).
Ухвала Вищого спеціалізованого суду України 08.10.2014р.
Немає коментарів:
Дописати коментар