Дельта Банк з допомогою суду хоче двічі отримати кредит ( ч.4 )

12 жовтня 2015 року завершився судовий процес за позовом ПАТ "Дельта Банк" про стягнення заборгованості за споживчим кредитним договором. Завершився рішенням апеляційного суду Київської області про відмову у задоволенні позову банку. Передувало цьому, майже річне протистояння правових позицій юриста поручителя та небажання суддів бачити очевидні речі.

Почалося все з того, що у 2007 році, між ВАТ "УкрСибБанк" та позичальником був укладений кредитний договір, а поручитель зобов'язався відповідати перед банком за невиконання основного зобов'язання.

02 серпня 2010 року рішенням Дніпровського районного суду був задоволений позов ПАТ "Укрсиббанк" та солідарно стягнуто із позичальника та поручителя заборгованість. Рішення було пред'явлено до виконання.

Після того, як ПАТ "Дельта банк" викупив права вимоги за цими кредитними договорами, він не став замінювати сторону виконавчого проваження, а звернувся до суду із аналогічним позовом про стягнення тієї ж заборгованості з урахуванням нарахованих відсотків вже по день його звернення до суду.

І... позов був задоволений, не зважаючи на те, що це було подвійне стягнення, а 3 лютого 2015 року, апеляційний суд Київської області залишив дане рішення без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду  від  09 вересня 2015 року, рішення апеляційного суду було скасоване. Касаційна інстанція вказала, що:

"Суд апеляційної інстанції....дійшов помилкового висновку про дію кредитних правовідносин в подальшому та наявність у банку права на нарахування відсотків, оскільки з ухваленням судового рішення про задоволення вимог кредитора припиняються правовідносини сторін, що ґрунтуються на кредитному договорі, зокрема, сплата чергових платежів, сплата та нарахування відсотків, разом із тим виникає грошове зобов'язання із повернення кредитних коштів в повному обсязі та нарахованих на цей час відсотків, невиконання якого тягне відповідальність, встановлену ст. 625 ЦК України. Таким чином, висновки суду про наявність правових підстав для стягнення відсотків є передчасними".

На жаль, навіть остаточне рішення суду апеляційної інстанції, яке в подальшому оскаржене не було, не в повному обсязі розкрило проблематику застосування норм права в частині стягнення нарахованих відсотків після пред'явлення кредитором позову до суду.

Так, рішенням апеляційного суду Київської області від 12 жовтня 2015 року в задоволенні позову ПАТ "Дельта Банк" було відмовлено в повному обсязі. Мотивуванням такої відмови було те, що:

"...судом першої інстанції не взято до уваги той факт , що рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 02.08.2010 року стягнуто заборгованість в повному обсязі з ОСОБА_3 та з ОСОБА_4 за кредитним договором і ця обставина не була врахована судом при ухваленні рішення.
Судова колегія вважає, що між сторонами склалися інші правовідносини на підставі ст..625 ЦК України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми,якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом."

Дійсно, посилання на статтю 625 ЦК України є вірним, але суд не вказав коли відбулася зміна зобов'язання зі сплати періодичних платежів на дострокове повернення кредиту.

Питання подвійного стягнення боргу з клієнта вирішене позитивно, питання ж для юристів про правову позицію залишилося відкритим і буде ще довго поставати в судах.